Золота берізка у моїм вікні-
Всі дерева голі, а вона ще ні.
Всі дерева чорні, сумно їм без листя,
А берізка як в вогні, жовта, промениста.
Чи дощИк на вулиці, чи туман молочний,
Та не страшно деревцю зовсім і не шкодить,
Бо вона ще в шатах, ця міська красуня,
Погляд звеселяє, струнка й зовсім юна.
Я дивлюсь на місто із вікна в готелі.
Вечоріє...Накрапа...Холодно і темно.
Та переді мною, як свіча, угору
Тягне своє гілля берізка до Бога.
Я милуюсь нею і на серці спокій,
Знаю, що красу цю дарував нам Бог наш.
Насолода,радість, втіха і натхнення-
Цю берізку тут зростив мій Господь для мене.
Надежда Горбатюк,
Украина
Християнка, люблю Господа. Вчуся любити ближнього...
Прочитано 3619 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
