Прочитано 12393 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Покойники=успокоились,живые остались=им плакать. Комментарий автора: А нам молиться, Женя.
Михаил
2010-01-17 18:55:25
Молитесь за покойников? Это для красивой рифмы? Догматически не верно, и подтверждение имеет только в апокрифах. Молиться нужно за живых.
Бог поругаем не бывает: что посеял человек - то и пожал. Комментарий автора: Между покойниками и некоторыми, как они считают сами, живыми - всего лишь небольшой период времени, называемый жизнью на земле...
lilija Tupikina
2010-01-20 15:49:35
Spasibo.Vsio tak i est.Poslednee vremia.Molites! Комментарий автора: Спасибо Вам!
фарш
2010-01-21 16:08:07
я бы так закончил: И за оставшихся на Гаити…
Комментарий автора: Не бойтесь покойников, поставьте свечу за упокой. А живых любите, пока ещё живы...
Публицистика : Какие деньги в цене. - Олег Клочков Согласитесь! Деньги ведь тоже бывают разные.Да и количество их не всегда имеет значение.Лучше горсть с покоем, нежели пригоршни с трудом и томлением духа. http://otvet-na-tvoi-son.ru/
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
