Откликается сердце уставшее
Журавлиному грустному пению
И напомнят нам листья упавшие
Заунывную песню осеннюю
Иногда даже вьюги проносятся
Заставляя взгрустнуть на мгновение
Но с Христом мы моложе становимся
И года отступают всмятении
И тогда, позабыв об усталости
Отряхнувшись от тяжкого бремени
Мы летим к небесам, к вечной радости
Чтобы быть с Иисусом в общении
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Душа шукає душу - Василь Мартинюк "...Душа зв’язалася з душею..." - ці слова з
Першої книги Самуїлової, 18:1, я обрав епіграфом до запропонованого вірша. А написав його, коли почував себе дуже самотнім, коли мене не розуміли ні рідні по крові, ні рідні по вірі, і тільки раптове усвідомлення близькості Господа Ісуса Христа дало мені утіху і спокій. Слава Ісусу!
